CEV і CEOE Арагон вимагають переглянути проєкт залізниці Теруель–Сагунто
Два бізнес-об'єднання — CEV і CEOE Арагон — вимагають від Міністерства транспорту Іспанії відкликати дослідження залізничної ділянки Теруель–Сагунто і повернутися до варіанту подвійної електрифікованої колії, від якої залежить вантажна спроможність порту та промисловості Сагунто.
Для порту й промислових зон Сагунто те, наскільки вони зможуть розвиватися найближчими десятиліттями, значною мірою залежить від технічного рішення, яке зараз обговорюють у Мадриді: чи піде потяг від Теруеля одноколійною неелектрифікованою лінією, чи подвійною електрифікованою колією. Два бізнес-об'єднання — Конфедерація підприємців Валенсійської спільноти (CEV) та CEOE Арагон — щойно спільно оскаржили документ, за яким Міністерство транспорту Іспанії планує вирішити це питання: дослідження залізничної ділянки Теруель–Сагунто в межах Кантабрійсько-Середземноморського коридору, залізничної осі, що з'єднує внутрішній Арагон із портом та промисловістю Сагунто.
Обидва об'єднання вимагають відкликати документ і замовити нову оцінку, яка знову поставить на порядок денний подвійну електрифіковану колію — варіант, який міністерство відхилило в липні через вартість, обравши натомість одноколійну лінію. Обидві організації називають пропозицію міністерства недостатньою і вважають, що перегляд має враховувати роль, яку ця вісь відіграватиме найближчими десятиліттями, а не лише її поточну вартість.
Їхнє заперечення виходить за межі суто технічного питання: вони наполягають, що недостатньо просто перевірити, чи витримає одноколійна лінія прогнозоване навантаження за базовим сценарієм, побудованим на даних 2017 року, які вже застаріли через промислове зростання Арагону та Валенсійської спільноти. На їхню думку, будь-яке серйозне планування має враховувати також сценарії промислового й логістичного зростання, зважати на те, що дедалі більше вантажів переходитиме з автодоріг на залізницю, і визнавати, що сама залізнична мережа — і в Іспанії, і в Європі — проходить через глибокі структурні зміни.
Ні CEV, ні CEOE Арагон не виключають поетапного виконання робіт: вони погодилися б на прокладення другої колії поступово, за умови, що вже зараз буде зарезервована необхідна земля і визначені технічні умови для майбутньої другої колії. Головне, чого вони хочуть уникнути, — щоб те, що будують зараз як одноколійну лінію, довелося демонтувати й перебудовувати вже за кілька років, з додатковими витратами для державного бюджету.
Інфраструктура, про яку йдеться, — не дрібниця: лінія, що нині з'єднує Сарагосу і Сагунто через Теруель, має іберійську колію (ширшу за стандартну європейську), взагалі не електрифікована і на практиці одноколійна майже на всій довжині — саме ту конфігурацію обидва об'єднання й хочуть залишити в минулому.
Сам Кантабрійсько-Середземноморський коридор, ширший проєкт, до якого належить ця ділянка, — теж не новий: його представили сімнадцять років тому, у листопаді 2009 року в Сарагосі, з метою з'єднати Кантабрійське узбережжя Іспанії з Валенсією через такі міста, як Теруель, Сарагоса, Тудела, Логроньйо, Міранда-де-Ебро, Памплона і Сантандер. Майже два десятиліття по тому ділянка, що з'єднує коридор із Сагунто, лишається однією з найслабших точок усього маршруту.
За вимогою бізнес-об'єднань стоїть масштаб, що виходить далеко за межі цієї окремої ділянки: коридор проходить через шість автономних областей — Валенсійську спільноту, Арагон, Наварру, Ла-Ріоху, Країну Басків і Кантабрію, — які разом мають близько 10,8 мільйона мешканців і 700 тисяч підприємств, генерують 21,6% ВВП Іспанії і мають ще більшу промислову вагу: на них припадає 29,3% промислової доданої вартості країни й 31,2% промислової зайнятості. У 2025 році ці ж регіони забезпечили 193,026 мільярда євро зовнішньої торгівлі — 23,2% від загальнонаціонального показника, — з яких 29,58 мільярда євро і понад 40 мільйонів тонн припали на торгівлю між самими цими регіонами.
Другий аргумент стосується узгодженості самого коридору: ділянки Теруель–Сарагоса і Валенсія–Кастельйон–Таррагона вже рухаються до подвійної колії, тож залишення Сагунто–Теруель одноколійною, за словами об'єднань роботодавців, створило б розрив пропускної спроможності саме там, де коридор з'єднується з портовою системою Валенсії. Ризик, на який вони вказують, полягає в тому, що ця ділянка перетвориться на вузьке місце, знизить конкурентоспроможність маршруту через Теруель порівняно з іншими напрямками і обмежить віддачу від інших інвестицій, уже здійснених або запланованих на обох кінцях лінії.
До цього додається й стратегічніший вимір: заперечення також звертають увагу на подвійне, цивільно-військове використання коридору — на тлі того, як Європа розвиває оборонну інфраструктуру і вимагає мереж без вузьких місць та з хорошою взаємосумісністю. Для Сагунто ця масштабніша дискусія зводиться до цілком конкретної речі: порт і промислові зони міста — від металургійного комбінату ArcelorMittal до майбутньої гігафабрики батарей PowerCo — потребують, щоб залізниця перевозила дедалі більше вантажів, а одноколійна неелектрифікована лінія навряд чи здатна забезпечити це в довгостроковій перспективі.
Для мешканців Сагунто те, чим завершиться ця адміністративна процедура, — не абстрактне питання: від нього залежить, скільки вантажів найближчими десятиліттями зможе в'їжджати до міста і виїжджати з нього залізницею замість вантажівок, а отже й наскільки завантаженим лишатиметься рух важкого транспорту на під'їздах до порту та промислових зон.
За даними valenciaplaza.com, з додатковими відомостями Wikipedia про лінію Сарагоса–Сагунто та Кантабрійсько-Середземноморський коридор.