EUPV-IU підтримала маршрут, що зберігає залізницю Сагунто-Теруель
Партія EUPV-IU з Альто-Палансія, району поруч із Сагунто, підтримала альтернативу 1 залізничного коридору Кантабрія-Середземномор'я, бо, за її словами, лише вона зберігає сполучення Сагунто-Теруель.
Зберегти потяг таким, яким він працює сьогодні, але покращеним — така, коротко кажучи, позиція коаліції EUPV-IU з Альто-Палансія щодо майбутньої траси залізничного коридору Кантабрія-Середземномор'я через цей район провінції Кастельйон, сусідній із Сагунто, між Сонехою і Барракасом. Міністерство транспорту й сталої мобільності Іспанії представило два варіанти траси ще в липні, і лівоцентристська партія відкрито підтримала перший.
Вибір між двома варіантами не суто технічний: він відображає типову для іспанських залізничних проєктів останніх десятиліть дилему, коли повністю нові траси зазвичай обіцяють вищу швидкість і пропускну здатність у довгостроковій перспективі, тоді як покращення наявної інфраструктури ставлять пріоритетом збереження територіального охоплення й уникнення розриву зв'язку з населеними пунктами, які вже мають станцію.
Замість будівництва повністю нової інфраструктури, альтернатива 1 передбачає покращення вже наявного маршруту, зберігаючи обслуговування на нинішніх станціях як приміських, так і регіональних напрямків. Додатковий аргумент на її користь, за словами коаліції, — можливість у майбутньому відновити нині закриті зупинки, зокрема Торас чи Масадас-Бланкас.
Альтернатива 2, навпаки, означала б спорудження зовсім іншої колії. EUPV-IU попереджає про конкретний ризик цього сценарію: розрив зв'язку між муніципалітетами середньої частини району і тими, що у верхній частині, а також можливу втрату регіональних потягів, які нині з'єднують територію з Валенсією та Арагоном.
Таке побоювання не безпідставне для внутрішніх районів на кшталт Альто-Палансія, де втрата залізничного сполучення може прискорити відтік населення, ускладнюючи щоденні поїздки тих, хто працює або навчається за межами свого муніципалітету, — явище, яке пережили чимало внутрішніх районів Іспанії після закриття чи скорочення приміських і регіональних ліній.
Окрім вибору траси, коаліція вимагає прискорити роботи з електрифікації лінії, які вже тривають, і зосередити зусилля на збільшенні частоти рейсів та оновленні рухомого складу, незалежно від того, яка альтернатива зрештою переможе.
Електрифікація залізничної лінії — ще одна вимога EUPV-IU — означає заміну дизельних локомотивів електричними, що на практиці дає швидші поїздки, нижчі витрати на обслуговування та помітне скорочення шкідливих викидів порівняно з дизельною тягою, яка досі використовується на значній частині цього маршруту. Це одна з найтиповіших структурних інвестицій у планах модернізації залізниць Міністерства транспорту для внутрішніх ліній Іспанії з меншою інтенсивністю руху, ніж на великих високошвидкісних маршрутах. Для Сагунто, яке є своєрідним шарніром між цією внутрішньою лінією та високопропускною мережею узбережжя Середземного моря, повна електрифікація ділянки також полегшила б стикування з приміськими потягами, які вже працюють на електротязі в метрополійній зоні Валенсії, скорочуючи час пересадки для тих, хто щодня поєднує обидва потяги.
Для постійних пасажирів лінії вибір між альтернативами 1 і 2, окрім технічної дискусії, має цілком пряме значення для щоденної рутини: збереження нинішніх станцій дозволило б уникнути пристосування до нових точок доступу чи змін у розкладі стикування з приміськими потягами Валенсії — це особливо важливо для тих, хто щодня їздить на роботу чи навчання.
Хоча суперечка формально точиться на території Кастельйона, її наслідки напряму стосуються Сагунто: місто позначає південний кінець цієї лінії та точку з'єднання з приміською мережею Валенсії, тож будь-яке рішення щодо ділянки Сонеха-Барракас впливає і на якість сполучення, яким користуються мешканці Камп-де-Морведре для поїздок углиб півострова. Позиція EUPV-IU долучається до ширшої територіальної дискусії про те, як поєднати масштабну європейську залізничну інфраструктуру з повсякденними потребами внутрішніх районів, через які вона проходить, — баланс, що визначить не лише майбутнє коридору Кантабрія-Середземномор'я, а й те, як громадяни сприйматимуть, чи справді такі масштабні проєкти приносять користь територіям, якими вони проходять.
Проєкт, у межах якого точиться ця локальна суперечка, набагато масштабніший за окрему ділянку колії: коридор Кантабрія-Середземномор'я має з'єднати такі міста, як Валенсія, Теруель, Сарагоса, Тудела, Логроньйо, Міранда-де-Ебро, Памплона і Сантандер, входить до Транс'європейських транспортних мереж (TEN-T) ЄС, а його ініціатори оцінюють, що після завершення дорога Валенсія-Більбао займатиме менш ніж чотири години.
Сама EUPV-IU — валенсійська федерація партії Об'єднані ліві, що з 2019 року входить до загальнодержавної коаліції Unidas Podemos. За даними El Periódico de Aquí, з додатковою інформацією Wikipedia про коридор Кантабрія-Середземномор'я та EUPV-IU.