Профспілка CCOO поскаржилась на протікання даху й брак візків у лікарні Сагунто
Профспілка CCOO повідомляє про тріщини на стелі, зношені ліжка та брак інвалідних візків у лікарні Сагунто й вимагає від органів охорони здоров'я термінового розширення закладу.
Тріщини на стелі, вологі плями, які можуть свідчити про цвіль, ліжка, що не отримують належного технічного обслуговування, і надто мало інвалідних візків для пацієнтів — так профспілка CCOO описує нинішній стан лікарні Сагунто, яку в комарці звично й неформально називають «Міні Фе». Скарга профспілки зосереджена насамперед на двох відділеннях, що щодня приймають сотні пацієнтів, — невідкладній допомозі та внутрішній медицині, — де знос самої будівлі, за словами організації, помітний найбільше і найдужче впадає у вічі і пацієнтам, і персоналу.
CCOO вимагає, щоб ці недоліки якнайшвидше перевірив технічний персонал, і нагадує, що подібну скаргу вже подавала керівництву лікарні на початку року, однак, за її словами, так і не отримала відповіді. На думку профспілки, брак достатньої кількості інвалідних візків чи ліжка, які ускладнюють безпечне переміщення пацієнтів, — це не просто питання зовнішнього вигляду закладу: вони напряму позначаються на якості обслуговування та на навантаженні, яке лягає на лікарів, медсестер і молодший медичний персонал у їхній щоденній роботі.
До цієї картини додається ще одна суперечлива деталь останніх тижнів: нещодавно до лікарні надійшла ціла партія вже вживаних ліжок, переданих сюди з лікарні Ла Фе у Валенсії. Профспілка не заперечує проти самої практики, коли державні лікарні обмінюються між собою обладнанням, яке перебуває в належному стані, але прямо застерігає, що подібні передачі не повинні перетворюватися на звичний, регулярний спосіб приховати те, що вона вважає структурною, довготривалою нестачею ресурсів. Натомість CCOO наполягає на іншому підході — плановому й постійному оновленні обладнання лікарні, а не на разових жестах доброї волі.
Мінерва Альмор, відповідальна CCOO за охорону здоров'я та соціально-медичну сферу в комарці Камп-де-Морведре — Альто-Палансія, формулює головну вимогу профспілки трьома словами: безпека, гідність і якість медичної допомоги. За її словами, ці цінності не можуть і далі триматися лише на додаткових зусиллях персоналу, який і так уже працює на межі можливостей, поки самі приміщення лікарні не отримують потрібних інвестицій.
За скаргою стоїть і ширший аргумент — зростання самої комарки. CCOO нагадує, що Сагунто нині переживає період помітного промислового розширення, пов'язаного з такими проєктами, як Parc Sagunt II чи нова фабрика батарей, а також з приходом інших нових компаній до комарки, і наполягає, що цей економічний імпульс обов'язково має супроводжуватися не лише розвитком промислових зон та логістичної інфраструктури, а й пропорційно більшими інвестиціями у державні послуги. Самій лікарні, нагадує профспілка, вже виповнилося 44 роки, і щоліта вона додатково відчуває навантаження від людей, які приїжджають і тимчасово чи постійно оселяються на узбережжі.
Це не поодинокий випадок і не якийсь новий, винятковий сюжет. Той самий демографічний тиск, який уже підіймає ціни на житло в усьому Камп-де-Морведре — настільки відчутно, що місцева влада обговорює можливість офіційно визнати частину території «зоною надмірного тиску на оренду», — поступово починає позначатися і на державній медицині: сотні працівників нової промисловості разом зі своїми родинами додають попиту на медичні послуги в лікарні, яка, за словами CCOO, і без того має проблеми з обслуговуванням приміщень ще до того, як ця масштабна трансформація регіону взагалі завершиться.
Масштаб проблеми стає значно зрозумілішим, якщо врахувати, яку саме територію насправді обслуговує лікарня Сагунто: її відділ охорони здоров'я відповідає не лише за саме місто, а керує загалом десятьма окремими базовими медичними зонами, які тягнуться вздовж узбережжя аж до Пучоля й Ель-Пуча, а вглиб території — через увесь Альто-Палансія — до Сегорбе, Вівера і Сонехи. Тобто «регіон, що зростає», про який раз у раз каже CCOO, — це, по суті, набагато ширша й густонаселеніша територія, ніж саме лише місто Сагунто.
У тому ж дусі висловлюється Сержіо Вільяльба, генеральний секретар CCOO в комарці Камп-де-Морведре — Альто-Палансія: державні послуги регіону не можуть відставати, поки той продовжує нарощувати населення й економічну активність. Тому профспілка прямо закликає конселерію охорони здоров'я (Conselleria de Sanidad) та керівництво місцевого відділу охорони здоров'я не обмежуватися усуненням поодиноких проблем, а нарешті перейти до справжнього довгострокового планування, а не лише реагувати на кожен окремий випадок постфактум.
Перелік вимог CCOO зводиться до чотирьох конкретних пунктів: терміново перевірити й відремонтувати стелю та вологі ділянки, забезпечити лікарню достатньою кількістю інвалідних візків, замінити найгірші, найбільш зношені ліжка та запровадити стабільний план обслуговування й довгострокових інвестицій. До цього переліку додається ще ширша, амбітніша вимога — реальне фізичне розширення лікарні, насамперед відділень невідкладної допомоги, реанімації та стаціонарних ліжок, щоб заклад устигав за нинішніми й майбутніми потребами комарки, яка, за словами профспілки, продовжує невпинно зростати.
За даними El Periódico de Aquí, з додатковими даними Departament de Salut de Sagunt (уряд Валенсії).