Мерія Сагунто ухвалила декларацію солідарності з Колумбією після землетрусу
Пленарне засідання мерії Сагунто одноголосно ухвалило декларацію солідарності з Колумбією після землетрусу 10 серпня, який забрав життя 329 людей і торкнувся близько 3200 колумбійців, що живуть у місті.
Усі політичні фракції мерії Сагунто — і команда влади, і опозиція — у четвер підтримали один спільний текст: інституційну декларацію, якою місто висловлює підтримку народу Колумбії, постраждалому від землетрусу 10 серпня. Як зазначено в самому документі, ініціатива виходить від мерії, яка розглядає співпрацю між народами як конкретну форму солідарності, і з'явилася через кілька тижнів після того, як південноамериканська країна почала підбивати підсумки втрат. На практиці це символічний крок: він не передбачає жодної окремої бюджетної статті, але надсилає політичний сигнал громаді, яка помітно присутня в місті, — і визнає роботу всіх, хто підтримує реагування на катастрофу, від рятувальних служб до окремих волонтерів. Те, що пропозицію підтримали одностайно всі фракції, а не лише команда влади, підкреслює наднадпартійний характер цього кроку: жодна фракція, навіть опозиційна, не захотіла лишитися осторонь послання підтримки громаді, яка настільки помітна в місті.
Варто пояснити контекст самого землетрусу: він стався 10 серпня, мав магнітуду 7,4, а його епіцентр розташувався поблизу Сан-Хосе-дель-Пальмар (департамент Чóко) на глибині 103 км. Це невелике містечко — лише 5809 мешканців за оцінками населення на 2025 рік, — що показує, наскільки сільською є територія в самому центрі стихії, хоча наслідки поширилися на значно ширшу зону: п'ятнадцять департаментів і понад 450 муніципалітетів, серед яких найбільше постраждали Кальдас, Чóко, Рісаральда, Кіндіо і Валье-дель-Каука. Три з них — Кальдас, Рісаральда і Кіндіо — належать до так званої Кавової осі, а Чóко і Валье-дель-Каука виходять до Тихого океану, у зону зі складним рельєфом, який додатково уповільнив рятувальні роботи. Контраст між розміром містечка, де опинився епіцентр, і масштабом зони, яку зрештою зачепило лихо, — п'ятнадцять департаментів, сотні муніципалітетів, — дає уявлення про те, наскільки далеко поширилися наслідки землетрусу, що почався в одній конкретній сільській точці країни.
Людські й матеріальні втрати від землетрусу, за станом на 22 серпня, зводяться до трьох цифр: 329 загиблих, 4600 поранених і 247 зниклих безвісти. До цього додається облік житла від Національного управління з питань ризику стихійних лих Колумбії: близько 171 тисячі осель із тими чи іншими пошкодженнями, понад 31 тисячу зруйновано вщент, 553 будівлі обвалилися, а ще 5700 отримали структурні тріщини, через які їх належить перевірити, перш ніж туди можна буде повернутися. Ці цифри через дванадцять днів після землетрусу й далі оновлювалися — рятувальні бригади поступово діставалися найвіддаленіших районів Чóко і Валье-дель-Каука, найбільш постраждалих через обриви зв'язку і складний рельєф місцевості, де сама географія ускладнює доставку техніки і матеріалів для відбудови.
За цифрами декларація Сагунто звертає увагу на те, що вони приховують: сім'ї, які більше не є повними, оселі, яких більше не існує, і цілі містечка, яким знадобляться роки на відбудову. Мерія насамперед висловлює співчуття саме цим людям, з окремою згадкою про колумбійську громаду, що мешкає в самому місті.
Ця згадка невипадкова: колумбійців і іспанців єднають мова та спільна історія, а Національний інститут статистики Іспанії (INE) нараховує 978 041 народжену в Колумбії особу, яка нині проживає в Іспанії. У Сагунто їх мешкає близько 3200 — у місті, де майже 17% населення народилося за кордоном, переважно в Латинській Америці та Північній Африці. Саме ця демографічна вага, за словами декларації, пояснює, чому біль цих днів відчувають і в кварталах самого Сагунто, де колумбійська громада роками стає частиною сусідського, трудового і громадського життя міста.
Рішення мерії приєднується до хвилі співчуття, що прокотилася різними куточками Іспанії за останні тижні, — і завдяки якій Сагунто хоче зробити свій внесок, щоб допомога впорядковано доходила до тих, хто найбільше її потребує. Оскільки йдеться про інституційну декларацію, а не про пряму статтю допомоги — це прямо випливає із самого ухваленого тексту, — її практичний ефект зрештою залежатиме від того, чи інші органи влади та гуманітарні організації спрямують економічну співпрацю, тоді як мерія письмово формалізує підтримку, яку сама декларація описує як жест співпраці між народами. Джерело: мерія Сагунто, з додатковими даними Вікіпедії про землетрус у Колумбії 2026 року.